ХРОНІКИ ПОДІЙ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ДИСКУСІЙ
ДОВКОЛА ІДЕЇ СТВОРЕННЯ В УКРАЇНІ
МУЗЕЮ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА
Відкриття інавгураційного проєкту UMCA — “Ти як? Виставка і дискусія”. Мета — відрефлексувати досвід українців під час повномасштабного вторгнення росії в Україну та зробити крок до формування картини спільного майбутнього.
Музей вперше отримав тимчасові стіни, ставши резидентом Національного центру “Український дім”. Маючи за основу експозиції “Архів мистецтва воєнного стану”, виставка представила більш ніж 500 робіт, створених понад як 100 митцями. Кураторську групу склали Ольга Балашова, Галина Глеба, Тетяна Лисун, Анна-Марія Кучеренко, Юлія Карпець, Олександр Соловйов, Катерина Лібкінд, Єгор Анцигін.
Дискусійна програма, якою опікуються співзасновниці та кураторки Платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво Оксана Довгополова та Катерина Семенюк, присвячена комеморації російсько-української війни.
Проєкт відбувся в рамках програми “Культура пам’яті в повоєнній Україні”, що впроваджується ГО МСМ у партнерстві з Платформою Минуле / Майбутнє / Мистецтво за підтримки Швейцарії.
ГО МСМ заснувала Ukrainian Museum of Contemporary Art / UMCA. Це інституція нового типу, що об’єднує професіоналів сучасного мистецтва України, робить його доступнішим для різних авдиторій та уможливлює появу на його території суспільного діалогу про спільне майбутнє. UMCA використовує ідею децентралізації — це не один музей, а мережа, що складається з автономних інституцій у регіонах. Об’єднані спільною місією, цінностями та колекцією, вони взаємодіють через Цифрову платформу, яка надає доступ до впорядкованої бази творів українського мистецтва другої половини XX – XXI століть із державних та приватних колекцій.
У Музеї красних мистецтв у Бостоні відкрито виставку «Хто тримає небо?». Над проєктом спільно працювали кураторки “Архіву мистецтва воєнного стану”, команди ГО МСМ, бостонського музею та Олександра Ковальчук (Одеський художній музей). До експозиції ввійшли графіка Інги Леві, фотографії Вадима Бєлікова, Яни Кононової, Єфрема Лукацького та Костянтина Поліщука, фотографічний волонтерський проєкт Behind Blue Eyes.
Фонд збереження культурної спадщини Ади Рибачук та Володимира Мельниченка (АРВМ) разом з ГО МСМ та ЮНЕСКО провели роботу зі створення цілісної архітектурної стратегії розвитку Музею-майстерні АРВМ: розроблено концепцію майбутнього музею й план модернізації наявної будівлі та двору під заявлені цілі. Проведено науково-аналітичну роботу з мистецькими об’єктами у дворі музею-майстерні: визначено дані про кожен з об’єктів, проведено фотозйомку та створено художній опис кожного з них. Організовано доступ та створено музейну експозицію у дворовому просторі Музею. Були проведені перші відкриті екскурсії в оновленому дворі Музею.
Концепція майбутнього музею була представлена за участі представників ЮНЕСКО та прижиттєво прийнята Володимиром Мельниченком у грудні 2022 року.
Відбулися перші закупи творів до колекції майбутнього українського музею сучасного мистецтва. Початком колекції стали 108 творів з “Архіву мистецтва воєнного стану”, які мають художню та історико-культурну цінність. За підтримки Українського інституту сучасного мистецтва (Чікаго, США) та Therme Art наразі придбані роботи Kinder Album, Катерини Лісовенко, Іллі Ісупова, Євгена Клименка, Василя Ткаченка, Єгора Анцигіна, Дениса Саліванова, Данила Мовчана та Інги Леві. ГО МСМ купує роботи безпосередньо у художників із відповідним юридичним оформленням та оплатою податків, передбачених законодавством України.
Piazza Ucraina — місце солідарности з Україною в серці Венеції, де провадиться діалог між командою Павільйону України та 59-ю Венеційською бієнале. Простір конструювався кураторами Українського павільйону у Венеції Лізою Герман, Борисом Філоненком і Марією Ланько за запрошенням головної кураторки цьогорічної бієнале Сесилії Алемані та в партнерстві з Ukrainian Emergency Art Fund.
Створений мисткинею та архітекторкою Даною Косміною, простір Piazza втілює баланс між сталістю та мінливістю. Попри те, що центр та постійна структура зберігаються, експозиція постійно змінюється: плакати нашаровуються один на одний, на екрані міняються трансляції розмов про нагальний стан світу до та після війни. Piazza Ucraina створена навколо щільно закритого мішками з піском пам’ятника, який відсилає до поширеної в українських містах практики захисту публічного мистецтва від бомбардувань та обстрілів під час війни. За 7 місяців були представлені твори Влади Ралко, Володимира Буднікова, Катерини Лібкінд, Інги Леві, Катерини Лісовенко, Дани Кавеліної, Яни Кононової, Антона Саєнка, KinderAlbum, Василя Ткаченка, Данила Немировського та багатьох інших.
Кураторки Ольга Балашова, Галина Глеба та Тетяна Лисун започаткували “Архів мистецтва воєнного стану” для вивчення практики українських художників від 24.02.2022. Архів має закриту для загалу цифрову частину, а також відкриту — у просторі партнерів The Naked Room, де зберігаються деякі фізичні твори, надані художниками. Плановано створити публічну диджитальну платформу Архіву, яка вповні стане відкритою після закінчення воєнного стану. Усі матеріали Архіву будуть передані до українського музею сучасного мистецтва.
На основі Архіву реалізуються виставкові проєкти, серед яких постійно змінювані експозиції в The Naked Room, “Поштівки з війни”, виставка “Мистецтво справлятися з війною” у Світовому банку (Вашингтон, США) та інші.
Після 24 лютого 2022 року, коли Росія вторглася в Україну, розпочавши повномасштабну війну, Громадська організація “Музей сучасного мистецтва” / ГО МСМ сфокусувалася на проєктах, необхідних у дні війни та після…
Олеся Островська-Люта повторно очолила Мистецький арсенал зі стратегією, де однією зі своїх цілей визначила започаткування окремої програми — Музей сучасного мистецтва. Вона полягатиме в поглибленій дослідницькій роботі (у т. ч. з колекцією МА), тяглій виставковій діяльності та співпраці з дотичними ініціативами.
ГО МСМ у партнерстві з архітектурним офісом ФОРМА, інкубатором місць PlaceR і за підтримки Департаменту культури КМДА провела хакатон “Передчуття місця. Де робити Музей сучасного мистецтва?”. Завданням було визначити універсальні критерії, які слід враховувати для розміщення Музею сучасного мистецтва, розглянувши потенційні локації.
Відбулося перше засідання Організаційно-юридичної ради з розвитку Музею сучасного мистецтва в Україні. Члени експертної ради ухвалили проведення комплексного проєкту дослідження моделей та юридичних механізмів створення “інституції нового типу”.
Відбулося перше засідання Музейницької ради з розвитку Музею сучасного мистецтва в Україні. Члени експертної ради ухвалили Концепцію функціональних зон в організації простору Музею сучасного мистецтва як базису для початку роботи над концепцією музею, із подальшим доопрацюванням.
Відбулося перше засідання Наукової ради із розвитку Музею сучасного мистецтва в Україні. Члени експертної ради ухвалили рішення, що майбутня інституція має бути інтермедіальною, обговорили науковий базис для подальшої роботи над концепцією МСМ.
У постійну колекцію Національного центру мистецтва й культури імені Жоржа Помпіду передано понад 130 робіт українських художників за ініціативи Українського клубу колекціонерів сучасного мистецтва, Фонду Гриньових, Музею харківської школи фотографії та інших дарувальників. У передачі брали участь Тетяна та Євгеній Павлови, Зенко Автаназів, Леонід Комський, Семен Кантор, Юрій Когутяк, Андрій Адамовський, Вадим Мороховський, Євгеній Деменюк, Тетяна Осадча, Володимир Шпільфогель.
Міський голова Києва Віталій Кличко заявив у соцмережах, що він усвідомлює важливість створення в Україні Музею сучасного мистецтва як простору для візуалізації, осмислення та обговорення сценаріїв розвитку суспільства й готовий працювати з професійною спільнотою, щоб разом шукати в Києві місце для МСМ.
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко провів нараду з представниками українських культурних інституцій та членкинями правління ГО МСМ, на якій було обговорено думки учасників щодо придатності будівлі Гостиного двору для Музею сучасного мистецтва та перші кроки реалізації проєкту.
Заява ГО МСМ щодо Музею сучасного мистецтва й ситуації навколо Гостиного двору.
Онлайн-зустріч із представниками арт-інституцій, організована Міністерством культури та інформаційної політики, для обговорення концепції створення Музею сучасного мистецтва.
Зустріч експертів, організована заступницею міністра культури Світланою Фоменко в НСК «Олімпійський», де напрацювання Робочої групи NAMU були прийняті Міністерством за основу для створення Музею сучасного мистецтва.
ГО Дзигамедіалаб розширює сферу опіки, змінює своє статутне призначення й перетворюється на ГО «Музей сучасного мистецтва» (ГО МСМ). Відтепер завдання ГО — не лише архівація та дослідження у сфері медіа-арту (проєкт «Відкритий архів українського медіамистецтва»), але й адвокація створення Державного музею сучасного мистецтва, частиною колекції якого стане медіамистецтво.
Лист-звернення до Міністерства культури, молоді та спорту від фахової спільноти щодо підтримки створення Музею сучасного мистецтва з урахуванням напрацювань Робочої групи NAMU.
Презентація для фахової мистецької спільноти Концептуальних напрацювань Робочої групи NAMU. Робоча група: Ольга Балашова, Оксана Баршинова, Лізавета Герман, Юлія Гнат, Дмитро Голець,Тетяна Жмурко, Ілля Заболотний, Марія Ланько, Дарина Якимова.
Внаслідок дослідницької діяльності учасників ініціативи ДЕ НЕ ДЕ у Кмитівському музеї образотворчого мистецтва ім. Й.Д. Буханчука за підтримки УКФ відкрито Відділ сучасного мистецтва. Роботу відділу через конфлікт з місцевими депутатами (від партії Свобода) у 2020 році було припинено.
Науково-методична рада Національного художнього музею України прийняла Звіт робочої групи на тему «Аналітика українського художнього процесу другої половини ХХ — початку ХХІ століття з метою створення концепції державного музею сучасного мистецтва», розроблений в рамках гранту Державного фонду фундаментальних досліджень.
У Луцьку відкрили приватний музей сучасного мистецтва Корсаків на території культурно-розважального центру «Адреналін Сіті».
Перше засідання Експертної ради NAMU щодо створення Музею сучасного мистецтва. Присутні: Юлія Литвинець, Ольга Балашова, Марія Ланько, Оксана Баршинова, Галина Скляренко, Тіберій Сильваші, Костянтин Дорошенко, Лада Наконечна, Олексій Радинський, Алевтина Кахідзе.
Національний художній музей України оголосив про початок роботи Робочої групи та Експертної Ради з організації Музею сучасного мистецтва.
Засновано Дослідницьку платформу PinchukArtCentre, метою якої є створення живого архіву українського сучасного мистецтва від початку 80-х років до сьогодення, задля зберігання, каталогізування та переосмислення історичної інформації, яка має вирішальне значення для критичної рефлексії щодо актуальної та майбутньої української ідентичності.
У Донецьку засновано Фонд «Ізоляція. Платформа культурних ініціатив» — простір для обговорення актуальних суспільно-політичних питань шляхом продукування мистецьких проєктів, досліджень та резиденцій. Фундація працювала як центр сучасного мистецтва й від початку своєї роботи збирала власну колекцію.
Відкрито Музей сучасного мистецтва Одеси на базі колекції голови правління банку «Восток» Вадима Мороховського.
Бізнесмен, колекціонер Віктор Пінчук відкрив центр сучасного мистецтва PinchukArtCentre.
Конкурс БФ “Ейдос” “Музей сучасного мистецтва — лабораторія творчих ідей та візуальних імпровізацій”. Виставка проєктів-фіналістів та круглий стіл у недобудованому приміщенні “Мистецького Арсеналу”.
Створення культурної інституції Мистецький арсенал, яка, серед інших напрямків, опікується й сучасним мистецтвом.
Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко анулювала результати конкурсу на найкращий проєкт ревіталізації простору Арсеналу, який виграв фонд Пінчука. Новообраний Президент України Віктор Ющенко оголосив про заснування нової державної інституції «Мистецький арсенал», яка, на думку Президента, мала стати «українським Лувром».
Відкриття приватного Музею сучасного образотворчого мистецтва України на базі приватної колекції Сергія Цюпка. Згодом музей змінив назву на Музей сучасного мистецтва України.
У Херсоні художник В’ячеслав Машницький у своїй квартирі створив Музей сучасного мистецтва та Благодійний фонд ім. Поліни Райко. Сформовано колекцію творів художників-наївістів та інших українських митців, розпочато виставкову діяльність.
Віктор Пінчук розпочав процес створення приватного Музею сучасного мистецтва в приміщенні Арсеналу. Напередодні будівлю передали від Міністерства оборони до Міністерства культури. Мінкульт провів конкурс на найкращий проєкт ревіталізації простору колишнього Київського ремонтного заводу, який виграв фонд Пінчука. У жовтні 2004 тут відбулася виставка «Прощавай, зброє».
Виставка «Перша колекція» у залах Будинку Художника. Презентація збірки Віктора Пінчука, яку збирали та позиціонували як музейну. Організатор — Галерея Гельмана, директором якої був Олександр Ройтбурд, куратор — Олександр Соловйов.
Художники й політтехнологи Ігор Подольчак та Ігор Дюрич провели виставку та аукціон «Громадська колекція. Час меценатів» з метою започаткування колекції сучасного мистецтва в Національному художньому музеї України. З аукціону в збірку NAMU придбано роботи О. Гнилицького, С. Браткова, Ю. Соломка, П. Макова, І. Чичкана, Г. Вишеславського. В українській музейній практиці з’являється нова категорія зберігання – mixed media.
Триденна конференція в Пущі Озерній, присвячена Музею сучасного мистецтва за участі міжнародних фахівців (О. Боровський, Н. Буріо, Г. Гросс), організована галереєю Марата Гельмана. Працювали кілька секцій: Музей як діяльність (голова секції: Наталя Філоненко), Музей як структура (голова секції: Гліб Вишеславський), Музей як колекція (голова секції: Олександр Соловйов).
Російський галерист та політтехнолог Марат Гельман відкрив у Києві Галерею Марата Гельмана як філію московської.
Заява ЦСМ Soviart про необхідність створення Національного музею сучасного мистецтва.
Створено Центр Сучасного Мистецтва Сороса в Києві — перший в Україні осередок сучасного візуального мистецтва, який 28 жовтня 1995 року оселився в староакадемічному корпусі Києво-Могилянської академії.
Заснування перших корпоративних колекцій. Едуард Димшиц почав збирати корпоративну колекцію сучасного мистецтва для Градобанку, яку в 2016 (за рішенням суду) передадуть до колекції Національного художнього музею України. Станом на сьогодні це найповніша музейна збірка сучасного мистецтва в Україні.
© ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«МУЗЕЙ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА»,
2020—2022